ІСТОРІЯ НАРОДНОЇ МЕДИЦИНИ

         Впродовж всієї історії людина використовувала багатогранний, різноманітний світ рослин. Продукція рослин годувала, одягала, обігріввала і лікувала. Археологи знаходять багато даних про застосування найдревніших народами світу різних рослин саме з лікувальною метою.

         Поради з використанням людиною цілющих і

отруйних властивостей знайдено в письмових пам¢ятках шумерійців,, які жили на території сучасного Іраку за 6000 років до нашої ери.

         Майже кожна цивілізація, про що свідчать, знахідки пам¢яток їх культури, широко використовувала лікуввальні властивості рослин підтвердження цього знайдені в історичних джерелах санскритської, китайської, грецької, європейської, латинської цивілізації. На багатьох старовинних паріусах ієїрогліфами помічені рецепти, за якими древні єгиптями лікували багато хвороб. Існує версія, що відомості про лікувальні властивості дечких рослин єгиптяни у ассірійцій і вавілонців - багато трав мали вавілонські назви. Уже в ті часи були добре відомі лікувальні властивості алоє, подорожника, та ін. рослин.

Їх застосовували у вигляді мазі, ароматичного масла,бальзаму, смоли, мікстури, до складу яких входили різні компоненти.

         У бібліотеці ассірійського царя Ассурбаніпала знайдено глиняні таблички, на яких клинописью описані лікарські рослини і хвороби при яких вони використовуються, рецептура їх застосування.

         У древній медицині Китаю широко використовувалися з лікувальною метою корінь женьшеню. Перша китайська книга про ліарські трави була написана в 2600р. до н.е. У тавнику Шен-Нуля подається 230 видів лікарських і отруйних рослин, що були відомі древньому Китаї. У ХVстолітті в праці "Основи фармакології" лікар Лі-Ші-Чжень дав детальну характеристику більше 1500 засобів із лікарських рослин. Ця книжка і зараз не втратила свого значення і переведена на багато мов світу.

         Древньоіндійські лікарі використовували майже 750 різних лікарств, більша частина яких була рослинного походження. Багато рослин поставляли в ті часи з Індії у Римську імперію.

         Наукова медицина розпочинає свій розвиток з часів знаменитого лікаря Древньої греції Гіпократа (460-377 р.до н.е.) у своїй лікувальній практиці він широко використовував багато рослинних препаратів, деякі з них, напевно, запозичені з єгипетської практики.

         Гіпократ описав більше 200 видів рослин, визнаних древньогрецькою медициною в якості лікарських засобів. Древньогрецька цивілізація мала великий вплив на розвиток древньої медицини у слов¢янських племен на території сучасної медицини.