Алкоголізм.

Спочатку ми вагалися чи включати цей розділ у книгу про жіноче здоровя, бо чи не сприймуть жінки це як образ – хоча є, на жаль, п’яниці є і серед них, але ті нещасні книжок не читають, а ті, що читають, не пиячать. Проте у наших жінок є чоловіки, брати і сини, які, можливо зловживають оковитою і надають великого клопоту і навіть нещастя нашому жіноцтву.

Отже, мова про алкоголізм. Формально алкоголізм вважається той чи та, хто випиває великі кількості алкоголю і перебуває у такому стані більше року. Як виробляється залежність людини до алкоголю з позицій біохімії академік НАНУ Максим Гулий (автор протиалкогольного препарату «Медіхронал», ефективність якого до 80 %,курс лікування 21 день) пояснює так.. Спяніння – це «робота» оцтового альбінізму, який утворюється в результаті окислення спирту. Альдедід – дуже агресивна сполука, якщо надходить в організм у надмірний кількості. Хоча кожен з нас – «виробник» і «носій» оцтового альбегіду : без молекул цієї речовини важливі процеси життєдіяльності організму просто неможливі. Захищаючись від над дози, організм змушений позбавлятись і від спирту – пришельця, і одночасно – від власного оцтового альдегіду і спирту. Втративши потрібні кількості цих сполук і намагаючись відновити баланс, організм виробляє пристрасть до спиртного. Це як спрага чи голод, тому за щучим велінням позбавитись алкогольної залежності практично неможливо – сили волі здебільшого недостатньо.

         Алкоголіку загрожують : дегенерація мозку, езофатіт, гастродуоденіт і виразкова хвороба, міонатрид, панкреатит, гіпоглікемія, жирове переродження і цироз печінки,гіпертонія, пошкодження метаболічних процесів в кожній клітині організму, атрофія мязів, остеопороз, псоріаз, імпотенція, атрофія тестикул, гінекомастія, розширення капілярів і дрібних вен (шкіра немов подряпана деркачем), погіршення заживання ран, інколи вкривання виразками навіть при незначних пошкодженнях шкіри, еритема долонь і під ошов (як наслідок хвороби печінки і гіповітамінозів), полі невропатії (численні зміни нервових волокон, що веде до парастезій, відчуття об лущення, спонтанних болів, спазму м’язів, непевної ходи та ін..), різні психози (запійне маячення, біла гарячка, епілепсія, галюцинація, енцефалопатія, синдром Карсакова тощо), нарешті рак () (переважно речової порожнини, горла, стравоходу).

         І все ж навіть «помірне» споживання алкогольних напоїв не проходить безслідно. Так, ще 30 років тому було доведено : мозок живих істот пошкоджується алкоголем на клітинному рівні і ці зміни необоротні (I. Pharm. Anh Experim. Therapentics, 1972? 179? P. 284). Рекомендації сучасних патофізіологів теж категоричні : жінкам можна вживати алкогольні напої що не міцніші за 5С (наприклад, слабке пиво). Пийте  адепти коміркового вживання алкоголю (але тільки вина !) і серед жінок :  так , відома артистка Едита Пєха, дитинство якої пройшло у Франції (де навіть дітям дають від анемії вино, розбавлене водою), вважає, що «ті, які кричать, що вони не п’ють– ненормальні люди, бо людина так улаштована, що їй треба випити – чи у зв’язку з перевтомою, чи навпаки, з радісного приводу – тому вино завжди повинно бути в домі; важливо – скільки пити». Ось це сакраментально «скільки пити» і є головним каменем спотикання, бо в кожного «антиалкогольна стійкість» своя, а також у різних країнах і допустимі кількості різні (навіть для водіїв). Так, англійські і американські адміністратори 24 год частого алкоголю 1 день для чоловіків і 16 год. – для жінок; якщо це перераховувати на вино, то вийде 230 і 150 мл. Але з точки зору слов’янина за такої кількості на варто губи мочити ! І тому за наших умов і традицій «душа міру знає» частіше всього не справджується…

Проте в цієї медалі є і зворотній бік : час від часу наголошують, навіть лікарні, що помірковане вживання алкоголю корисне.  Так, ще в 1951 р. два американських лікаря заявили ex cathedra, що чоловіки (не жінки !) молодші сорока років п’ють алкогольних напоїв занадто, а старші за 40 – замало, додаючи «Чоловік пошиється в дурні, якщо після 40 років не п’є для протидії затвердінню артерій, а для цього потрібно випивати щодня з унції віскі . (До речі, Ернест Хемінгуей казав, що «віскі – це не алкоголь, це пальне»). Пізніше ця стара думка дістала вже й наукове обґрунтування у англійських лікарів : «Тим, хто страждає на атеросклероз від споживання помірних доз алкоголю» (Mediacal News, 1983? № 38, р. 14). Це ж кажуть фахівці і через 10 – 15 років : «Абсольтична твердість шкідлива і для збереження здоровими серця і судин потрібно випивати щодня келих вина – але не більше двох склянок ! – бажано червоного (проте споживання виноградного соку дає такий же ефект …)»    (Radio BBC, 28.01.1994 ; Voice of America, 08.04/1994; “Cardian”, 04.02.1999 та ін.). Проте паління і і гіподинаміка (малорухливість) навіюють позитивну дію червоно вина … Нарешті, ви це чоловічі ігри, а споживач алкоголю жіночої статі наражається на небезпечну дістати якусь пухлину (шкодять навіть 5 г. чистого алкоголю в день).

1.     Взяти один корінь любистку, подрібнити, додати три лаврові листки (не запашних !), залити 0,5 л. горілки, настоювати 3 тижні в темному місці; давати по чайні  1-2 раза в день. Настойка впливає на блювання і тривалу відразу до спиртного (Анатолій Барді).

2.     Флавоїдний комплекс, що містять насіння розторопші (сілітарин та інші речовини), дуже допоміжний алкоголікам, особливо, коли вже печінка пошкоджена : приймати по 70-210 мг. Екстракту розторопші (містить 70 – 80 % силімарина) тричі на день; у важкому стані печінки дози можна збільшити. Дають також вітаміни А,С,Е, припарати цинку і магнію, ацидофіл (Murray and Pizzorno, 1998).

3.     Для полегшення стану людини напідпитку : взяти по 2 столових ложки трави чебрецю і материнки, залити 0,5 лю окропу; доки добродій знаходиться в стані оп’яніння, дати йому випити 200 г. цього настою, а через 2 години – решту (Животич).

4.     Додати 2-3 краплі настойки червоного перця (паприки) на кожен літр вина, призначеного для випивки; цей засіб знижує попит до вина. Рецепт настойки : 20 г порошку стручкового перцю на 0,5 л. спирту 60С (Поліє).

5.     Взяти столову ложку трави золототисячника склянку окропу, настоювати 2 год., пити від ¼ до ½ склянки на день (Решетняк).

6.     Взяти 60 г. трави горлянки повзучої (дівчача краса, гостро вершки, суховершки) на 1 л. води, варити 5 хв.; пити теплим, бажано з медом, бо фруктоза хімічного нейтралізує етанол (Володимир Клязника).

7.     Взяти по 30 г. трави звіробоя, чебрецю, м’яти, коренів кульбаби, по 15 г. листків полину гіркого, суцвіть пижма і трави деревію, по 10 г. трави золототисячника, коренів дягеля і плодів ялівцю; 3 столові ложки суміші залити 0,3 л. окропу, настояти 30 хв. Пити по 1 – 2 столові ложки 8 – 10 разів на день. Курс лікування – до 2 місяців (Леонід Павленко).

8.     Якщо мова йде про поміркованого прихильника Бахуса, який не напивається до нестями, але п’є щоразу, коли перед працею йому потрібно трохи хильнути, щоб підбадьоритися – спробувати гомеопатичний засіб гіосциамус С4 (блекота), прийняти по 2 грами двічі на день (Поліє).

9.     Для зняття похмільного синдрому відома кінозірка Елізабет Тейлор (хто не пам’ятає її Клеопатру ?), яка в свій час лікувалася від алкоголізму рекомендує після сильного сп’яніння таке : на пів склянки мінеральної води взяти 3 столові ложки охолодженої горілки, 2 – 3 потертих редиски, 2 столові ложки лимонного соку, трохи чорного перцю, кубик льоду; все це перемішати і випити вранці натщесерце («За рецептом», 1991 № 1).

10.                        Тому, хто ще не п’яний, але «перебрав» і наступного ранку мучиться з похмілля (по – науковому це «постінтоксикаційний алкогольний синдром») також допоможуть рослини. Похмілля – добре відомий багатьом стан і лише на перший погляд не вартий особливої уваги, насправді похмілля супроводжується значними змінами низки життєво важливих обмінних процесів і порушенням водно-елентролічного і кислотно-лужного балансу, обміну вуглеводів, ендокринної системи та ін.. В цьому стані збільшується слабкість, з’являються відчуття розбитості і дискомфорту, головний біль, спрага, нудота, зникає апетит.  Крім погіршення самопочуття, для похмільного стану характерно обмеження здатності до концентрації уваги, порушення координація рухів і різко знижується працездатність. Головне ж – це поява порушень роботи серця, трапляються навіть випадки раптової смерті. Цей стан також загрозливий для гіпертоніків, бо він може спровокувати розвиток важкого гіпертонічного кризу. Як же краще і швидше позбутися похмілля і попередити розвиток пов’язаних з них наслідків ? Професор Володимир Нужний (1996) радить перш за все не похмелятися і не пити міцної кави та чаю (на відміну від поширеної практики), по – друге, слід пам’ятати, що в цьому стані організм потребує насамперед ліквідації дефіциту рідини та іонів калію і магію, і для цього цілком придатні провірені часом розсіл, компот, борщ, мед, кавун, молоко, натуральні фруктові соки (найбільш радикальний засіб); проте щоб не хворіти зрання («після вчорашнього»), найкраще знати свою «алкогольну норму» і намагатися не перевищувати її, бо «істина не в вині, як думали древні, а в засобах протверезення» (Меюр Стуруа). Щодо «норми» - як тут не згадати старий анекдот (а можливо і бувальщина) : під час відпочинку на півні Сталін запросив до себе на бесіду Олександра Засадька, пригостив його горілкою, а сам пив, як завжди розбавлену водою. За розмовою Засядько спорожнив дві пляшки оковитої, але від 3 – ої відмовився зі словами : «Засядько меру знает». Вже в Москві постало питання призначити міністром вугільної промисловості і вождю принесли список можливих кандидатів на цю посаду, Засядько значився десь на прикінці. Сталін проглянув список і відмітив червоним олівцем прізвище Засядька : «Вот этот будет министром» Секретар насмілився заперечити : «Но, товариш Сталин, Засядько …это … выпивает… »   На що вождь відповів : «Засядько меру знает!».

11.                        Директор одного з московських ресторанів радить такий рецепт від похмілля : взяти склянку кефіру, 2 чайних ложки – томатної пасти, 20 г горілки, посолити, поперчити, посипати зеленню – все розмішати і випити («Комсомольська правда», 26.12.1992).

12.                       Тим, кому на похмілля потрібно буде сідати за кермо, лікар – нарколог Віктор Авдеєв радить таке : рано вранці випити 50 г. горілки і добре поїсти. Меню на сніданок має бути таким : огірковий розсіл, квашена капуста і обов’язково гарячі м’ясні стави, насамперед, з  баранини або свинини; на гарнір підійдуть рис, картопля. Через півтори години можна сідати за кермо автомобіля («Автоцентр», 1997, № 27, ст. 50).

13.                       Рецепт – анекдот. Лікар радить пацієнту : «Якщо бажаєте довго жити, ви повинні завше, коли намагаєтеся випити келишок горілки, з’їсти смачненьке яблучко » - «Але ж, таке докторе, хто б це перестав таке кількість яблук! » .